Цитаты Оксана Стефановна Забужко.

Де я — там і буде Вітчизна

Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно.

Провінція впізнає свій шанс як шанс лише по тому, як він стане минулим.

Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.

Імперії коштують дорого — і не лише колоніям.

Література ніколи не буває невинною — навіть якщо дуже хоче бути такою.

Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями.

В'язниця — не для поетів, поетам належиться проходити крізь стіни.

Недописаний вірш утворює екологічну нішу.

Відходити вчасно — то теж, що не кажіть, знак богообраності.

Коли винні всі, сама ідея вини — а отже, й суду, і навіть просто оцінки — втрачає сенс.

В дитинстві ми всі ще такі, як задумала доля.

Це неможливо — почати спочатку.

Знов опиняєшся там, де стояв.

Відвічна правота роду супроти виламаної з його регул одиниці — моторошна штука.

Єдиний наш вибір був і залишається — межи жертвою і катом, між небуттям і буттям, яке вбиває.

Те, наше, коротке, як видих.

Найстрашніше завжди діється з іншими, і тому найстрашнішого нам ніколи не взнати.

Вітчизна в мені ще колись упізнає себе.

… депутатство в Україні — тяжка психічна хвороба з усіма ознаками втрати почуття реальності …

Взагалі все, що українці здатні про себе повідати, — то як, і скільки, і на який спосіб їх били. «Польові дослідження з українського сексу»

Перша і головна заповідь письменника: Не збреши. Здавалося б, просто. Та саме вона, коли триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією — як у альпініста або водолаза…

От вам і всенький жіноцький вік — не встигаєм оханутися, а вже й дочка на виданні, а ти — вже бабою, дарма, що й тобі ще брови не злиняли, — агов, люди, а де ж моє життя, в яку ополонку провалилося за щоденним поранням — шпортанням, хата — поле — город — кури — гуси — свині — корови, дитячі хвороби, ниючи надвечір крижі, й не згадати коли востаннє на небо дивилася?… Мовчи, бабо, знай мовчи, менше гріха буде.

Як закохана жінка може пояснити фригідній проститутці, навіщо спати з чоловіком, коли він не платить?