Цитаты Лев Иванович Боровиковский
Лев (Левко) Иванович Боровиковский (укр. Левко Боровиковський, род. 22 февраля 1806, с. Мелюшки, Полтавской губернии — ум. 26 декабря 1889, Полтава) — украинский поэт, баснописец, переводчик, реформатор системы стихосложения. Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує Сидіть дома, на покої
Не пристало козакові. Є й такі: не найде толку — буде тихо;
Не найде ж точки — лихо! Поки багат,
То поти й сват. Сова хоть спить,
та кури бачить. Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє. Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, -
У всіх нас страх з великими очима. Хто сам собі дає зарік -
Пропащий чоловік. Хто робить — той мовчить; а вірять Крикунам.
Чобітку!..
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться. Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть. У кого що болить,
Про те й кричить. А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився. Хто добре робить — той не хвалиться нікому.
Забув… А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо! Хто вище злізе — дужче пада.
Жартуй собі, шути,
Та миром не мути. Мор, голод і війна — то страшні людоїди;
А ще страшніші — злі сусіди. Усякий знає:
Хто солодко живе — той гірко умирає.
Вам также будут интересны:
|