Цитаты Микола Платонович Бажан
Микола (Николай) Платонович Бажан (укр. Микола Платонович Бажан; 1904 — 1983) — украинский советский поэт, переводчик, публицист и общественный деятель. Академик АН УССР (1951). Герой Социалистического Труда (1974). Лауреат Ленинской (1982) и двух Сталинских премий второй степени (1946, 1949). Член ВКП(б) с 1940 года.

Дорого зустрічей і тиха путь прощань,<br>
Людська дорого, — просто стелься,<br>
Відбивши на холодних рельсах<br>
Огні ночей і дотики світань!

І серце в путь мене веде,<br>
І я не йти — не можу…

Іде по європах мара Достоєвського<br>
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.

…О жовті черепи, — прикмети межові<br>
На скорбних перехрестях війн…<br>
Прикмети вірного маршруту —<br>
Ці жовті черепи зіницями на схід.<br>
Повз мертву голову забуту<br>
Йдуть люди в радісний похід…

Поволі родяться слова нічних нарад —<br>
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні<br>
В холодноярській радяться святині<br>
Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.

Столоначальники, убивці, сутенерики,<br>
Раби раба і служники слуги,<br>
Сини російської імперської істерики,<br>
Самодержавної нещадної нудьги,<br>
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,<br>
Здихайте у своїй зачиненій конурі!<br>
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі<br>
Вкраїна інша й інша Русь…
|