Цитаты Михаил Петрович Старицкий.

Туча, няню, не така жорстока, як люде: буря порве все, та хоч серця не займе. Грім одразу уб'є, та катувати не буде... А тут катують і не докатовують...

Ех! Що мир, що громада? Їй нових божків подавай, а старих - під лаву! Та ще надто коли новий божок у спідниці!

Та ще й те: сім'я - це закуток скритий, а іскуство веде нас до всесвітнього храму; у шкаралущі сімейній ми служим тільки собі чи своїм дітям, а у праці художній ми повинні людям служити, цілком себе оддавати миру, громаді. Для того-то сім'я і не може миритись зі сценою, бо одна одній буде шкодити: або зрадиш дітей, або зрадиш громадську одправу...

Этот эгоизм - неотразимая сила: он пытка, ужас!.. Он ломает всего человека, разбивает в один момент все идеалы и делает его забавою чужой воли...

Горю, пылаю от счастья и такого всякого, милая мамзеля, что вижу вас на собственном полу...

От тільки прикро й скрутно, Коли в житті ламаються слова.