Цитаты Максим Фадеевич Рыльский | PersonBio.com - Биографии кратко и полностью читать

Максим Фадеевич Рыльский (укр. Максим Тадейович Рильський; 1895—1964) — украинский советский поэт, классик украинской поэзии XX века.

У світі найкраще — визволення крик.

Хто поверне в рабство ту країну, Де стяг свободи затрепетав?

Щасливий поет, що «не може втекти» від своєї пісні…

Викладати мову — це означає, передовсім, прищеплювати любов до мови.

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Коли зійдеться три українці, то це вже хор.

І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували.

Гордість — велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності.

Куди приходить мода, там умирає муза. Яке ще там у біса горе, Коли серця у нас живі?

Спи, брате дорогий, товаришу і сину! Безсмертний будеш ти, бо вмер за Україну.

Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих, — рідна мова…

Моя Батьківщина — це поле без меж… Моя Батьківщина не знає — «назад»! Вперед її кроки.

Немає мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина.

Безсмертя — хто поставить на коліна? Нове життя нового прагне слова.

Чим більший поет, тим глибші корені його творчості.

Меч ще довго перебуватиме на озброєнні поезії.

Особисте щастя залежить від щастя народу.

Тільки маючи нерозривний зв'язок із землею, з народом, може рости і розцвітати література.

Поет — це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю…

Поет любить слово. Але він — не слуга слова, він — його володар.

Література й народна поезія — рідні сестри, що вза-ємно збагачуються…

Як хочеш від людей шаноби, Любов і гнів бери у путь.

Щасливий воїн, що во ім'я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім'я правди кривду тне з плеча!

Вам также будут интересны:

Цитаты Максим Фадеевич Рыльский.